Особливості менеджменту предіабету у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням [17] - Sakhnil

Особливості менеджменту предіабету у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням [17]

Паньків В.І.

Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна

Вступ
Цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) у дитячому і підлітковому віці – відносно нове захворювання. До 1980 р. єдиною формою ЦД у дітей та підлітків вважався ЦД 1-го типу (ЦД1). На сьогодні кількість дітей, які страждають на ЦД2, у всьому світі щорічно збільшується [1, 2]. Зростання числа підлітків із ЦД2 на тлі надмірної маси тіла та ожиріння зафіксовано і в Україні [3].

У більшості випадків ЦД у дітей та підлітків класифікується як ЦД1 або ЦД2. Діагностика типу ЦД ґрунтується на недостатньо коректних ознаках, таких як вік та гострота маніфестації, наявність кетонурії, ожиріння, обтяженої спадковості стосовно ЦД2, специфічних панкреатичних автоантитіл, рівні інсуліну та С-пептиду [4]. Однак специфічних клініко-лабораторних ознак для кожного типу ЦД не знайдено: автоімунні маркери, кетонурія, відсутність надмірної маси тіла відзначаються і при ЦД2, а ЦД1 у дітей може розвиватися на тлі ожиріння та за наявності ЦД2 в родині [5]. Відсутність чітких діагностичних критеріїв ускладнює проведення диференційної діагностики між ЦД1 та ЦД2 у дітей і підлітків. Від діагнозу залежить обраний метод лікування, рішення про необхідність призначення інсуліну, цільові рівні глікованого гемоглобіну, терміни скринінгу ускладнень та прогноз щодо їх розвитку.

ЦД2 – тяжке хронічне захворювання із розвитком серйозних ускладнень. Ранній початок захворювання може призвести до розвитку в молодому працездатному віці хронічної ниркової недостатності, втрати зору, ампутації кінцівок, гострої та хронічної серцево-судинної патології [6].

Терапія ЦД2 у дитячому і підлітковому віці ускладнюється тим, що з усіх пероральних цукрознижувальних препаратів, що застосовуються для лікування ЦД2 у дорослих, лише метформін дозволений до використання.
У корекції предіабету та у складі комплексної терапії ЦД широкого поширення набули препарати на основі рослинних компонентів. Фітотерапія розглядається як метод вибору у лікуванні початкових стадій ЦД2. В осіб із порушеною глікемією натще (ПГН) та порушенням толерантності до глюкози (ПТГ) вона у поєднанні з корекцією стилю життя може зупинити подальший розвиток хвороби [7]. У багатьох країнах накопичено значний досвід успішного лікування ЦД з використанням фітотерапії [8, 9].

В Україні зареєстровано комбінований рослинний препарат Сахніл, що чинить багатофакторний вплив на організм при порушеннях вуглеводного обміну. Ефект і механізм дії Сахнілу обумовлений властивостями компонентів, що входять до його складу: порошки яшад бхасми (Yashad Bhasma) – 37,5 мг, шудхи шаладжит (мумійо) (Shilajit Shuddha) – 37,5 мг, плоди момордики харанції (Momordica charantia) – 12,00 мг, екстракти: насіння касії (Cassia auriculata) – 45,00 мг, плодів ембліки лікарської (Emblica officinalis) – 37,45 мг, кореневища куркуми довгої (Curcuma longa) – 30,00 мг, насіння джамболани (Eugenia jambolana) – 15,00 мг, усієї рослини енікостемма літораль (Enicostemma littorale) – 11,00 мг, листя джімнема сильвестра (Gymnema sylvestre) – 11,00 мг, листя мелії азедарах (Melia azadirachta) – 11,00 мг, серцевина птерокарпуса сумчастого (Pterocarpus marsupium) – 8,00 мг, стебел тіноспори серцелистої (Tinospora cordifolia) – 8,00 мг, усієї рослини сверції чирати (Swertia chirata) – 1,25 мг.
Перевагою рослинного комплексу Сахніл є багатогранний механізм його цукрознижувальної дії. Так, рослини, що входять до складу рослинного комплексу Сахніл (джімнема, момордика), чинять подібний до впливу метформіну ефект: знижують синтез глюкози в печінці, зменшують абсорбцію глюкози в кишечнику та покращують засвоєння глюкози периферичними тканинами, зменшуючи інсулінорезистентність [10, 11]. Подібно до препаратів сульфонілсечовини, Сахніл стимулює вивільнення інсуліну β-клітинами підшлункової залози завдяки дії джімнеми, момордики, кореневища куркуми довгої [12]. Механізм цукрознижувальної дії подібний до інгібіторів дипептилпептидази-4 має момордика, яка містить інсуліноподібні пептиди, що підвищують толерантність до глюкози та сприяють зниженню рівня глікемії натще [11].

Метою дослідження була оцінка ефективності та безпеки дієтичної добавки Сахніл як додаткового комплексу біологічно активних речовин рослинного походження у підлітків з порушенням вуглеводного обміну на тлі надмірної маси тіла та ожиріння.
Матеріали і методи

Під спостереженням перебувало 18 підлітків із ПТГ на тлі надмірної маси тіла та ожиріння. Групу контролю склали 20 підлітків з ожирінням, але без порушень вуглеводного обміну. Для пацієнтів із ПТГ критеріями включення до дослідження були: вік на момент встановлення діагнозу 15–18 років, наявність гіперінсулінемії та інсулінорезистентності (за індексом НОМА), надмірної маси тіла та ожиріння. Критерії виключення з дослідження: ЦД1 та моногенні форми ЦД, наявність кетонурії.
Пацієнти основної групи (n=18) з ПТГ дотримувалися рекомендацій щодо зміни способу життя та фізичної активності та отримували дієтичну добавку Сахніл по 2 таблетки двічі на добу за 30 хвилин до їди впродовж трьох місяців. Пацієнти контрольної групи (n=20) дотримувалися рекомендацій щодо зміни способу життя та фізичної активності.

Визначали рівень глікемії натще і через 2 години після навантаження 75 г глюкози, показники ліпідного обміну до і після лікування (загальний холестерин, холестерин ліпопротеїнів ліпопротеїнів низької і високої щільності, тригліцеридів), рівень імунореактивного інсуліну (ІРІ) за допомогою біохімічного аналізатора BioChem SA (High Technology Inc., США) та стандартних тест-наборів (High Technology Inc., США; «Філісіт-Діагностика», Україна).
Загальноклінічне обстеження містило збирання скарг, анамнезу, вивчення родоводу, огляд, оцінку антропометричних даних з розрахунком ІМТ (за формулою ІМТ (кг/м2) = маса(кг)/ріст2(м2)). ІМТ аналізувався індивідуально за нормативами для конкретного віку та статі та був представлений у вигляді числа стандартних відхилень від середнього (SDS – standard deviation score). Діагностичним критерієм ожиріння вважався SDS ІМТ > 2,0, надлишкової маси тіла – 1,5-2,0 [13].
Для оцінки переносимості та реєстрації побічних ефектів усі обстежені особи були забезпечені щоденником самоконтролю.
При обробці результатів використовували математичні та статистичні методи аналізу. Визначали середнє арифметичне значення трьох показників (глікемія натще, HbA1c, ліпідограма) у групах дослідження. Для порівняння рядів даних між собою використовували двовибірковий t-тест з різними дисперсіями. Рівень значущості р<0,05 розглядали як достовірний.

Результати

Характеристика підлітків з ПТГ на тлі надмірної маси тіла та ожиріння (перша група) та підлітків з ожирінням, але без порушень вуглеводного обміну (друга група) наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Показники вуглеводного обміну у пацієнтів з порушеною толерантністю до глюкози (перша група) і підлітків з ожирінням (друга група) в динаміці спостереження впродовж трьох місяців

ПоказникПерша група (n=18)Друга група (n=20)
До лікуванняПісля лікуванняДо лікуванняЧерез 3 місяці
Глікемія натще, ммоль/л5,73±0,155,52±0,094,81±0,094,76±0,11
Глікемія через 2 год в процесі ГТТ, ммоль/л9,18±0,177,06±0,18*5,94±0,265,82±0,29
HbA1c, %5,87±0,365,69±0,325,72±0,225,66±0,24
Імунореактивний інсулін, мкОД/мл19,3±3,116,2±2,716,1±2,915,2±2,3
Індекс HOMA3,1±0,42,7±0,42,1±0,31,9±0,2
Примітка: *- достовірність відмінностей у порівнянні з початковим рівнем; ГТТ – глюкозотолерантний тест; HbA1c – глікований гемоглобін.

У першій і другій групах наприкінці спостереження не спостерігалося достовірного зниження глікемії натще, рівня HbA1c, оскільки ці показники перебували в межах референтних значень. Однак наприкінці лікування в осіб першої групи з ПТГ відзначалося достовірне зниження рівня глікемії через 2 години після навантаження. Терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл призвела до суттєвого зниження (на 23,1%, р = 0,01) концентрації глікемії через 2 години після навантаження, що становило 7,06±0,18 ммоль/л. Різниця між групами досягла високої достовірності (р=0,01).

У процесі спостереження і лікування спостерігалася тенденція до зниження рівня імунореактивного інсуліну (з 19,3±3,1 мкОД/мл до 16,2±2,7) та величини індексу HOMA (з 3,1±0,4 до 2,7±0,4) у підлітків з ПТГ на тлі надмірної маси тіла та ожиріння.
При аналізі показників ліпідного обміну в динаміці спостереження і лікування змін не встановлено, оскільки вони перебували в межах референтних значень.


Для оцінки переносимості та реєстрації побічних ефектів усі обстежені підлітки були забезпечені щоденником самоконтролю. У групі підлітків, які отримували Сахніл, у процесі спостереження побічні ефекти не зареєстровані. Загалом всі обстежені оцінили переносимість терапії із застосуванням дієтичної добавки Сахніл як добру.

Обговорення

Впродовж останнього десятиліття спостерігається ріст захворюваності на ЦД2 у дитячому і підлітковому віці [14]. 

Нами досліджено вплив Сахнілу в підлітків із ПТГ на тлі надмірної маси тіла та ожиріння. Загалом було проведено два візити: до лікування та через 3 місяці прийому фітокомплексу з аналізом лабораторних показників вуглеводного та ліпідного обміну (рівень глікемії в процесі глюкозотолератного тесту, HbA1c, ІРІ, індекс HOMA, ліпідограма). Через 12 тижнів вживання рослинного комплексу Сахніл у пацієнтів із ПТГ спостерігалося достовірне зниження глікемії через 2 години після навантаження глюкозою (7,06±0,18 ммоль/л). 

Постпрандіальна гіперглікемія розглядається важливішим чинником ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, ніж глікемія натще. Встановлено, що постпрандіальна гіперглікемія супроводжується збільшенням товщини інтими-медіа сонної артерії як початкової ознаки атеросклерозу. Дослідження ізольованої гіперглікемії через 2 години після навантаження глюкозою при нормальних показниках глікемії натще вказувало на збільшенням вдвічі ризику серцево-судинних ускладнень [15].

Таким чином, антигіперглікемічна терапія із застосуванням дієтичної добавки Сахніл у добовій дозі 2 таблетки двічі на день призвела до зниження і нормалізації постпрандіальної глікемії у підлітків з ПТГ. Ці зміни носять статистично значущий характер у порівнянні як з початковим рівнем, так і з показниками контрольної групи.
Ожиріння залишається серйозною проблемою охорони здоров’я, пов’язаною з багатьма хронічними захворюваннями, спричиненими сучасними підходами до способу життя та нездоровими харчовими звичками. Відповідний спосіб життя має основне значення для успіху в менеджменті ожиріння. Удосконалення технологій призвело до розширення досліджень у галузі фітотерапії з метою розробки інноваційної системи доставки ліків [16]. У майбутньому рослинні препарати матимуть ще більший вплив на лікування ожиріння. Тому дуже важливо порекомендувати використання фітотерапії Сахнілом для підвищення ефективності лікування ЦД2.

Висновки

Через 12 тижнів у підлітків із порушенням толерантності до глюкози, які отримували Сахніл, рівень глікемії через 2 години після навантаження глюкозою знизився на 23,1% і становив 7,06±0,18 ммоль/л. Ці зміни статистично значущі як у порівнянні з початковим рівнем, так і в порівнянні з контрольною групою.
Спостерігалася тенденція до зниження рівня імунореактивного інсуліну (з 19,3±3,1 мкОД/мл до 16,2±2,7) та величини індексу HOMA (з 3,1±0,4 до 2,7±0,4) у підлітків із ПТГ на тлі надмірної маси тіла та ожиріння після призначення 12-тижневої терапії Сахнілом.
Дієтична добавка Сахніл є ефективним засобом для лікування підлітків із порушеною толерантністю до глюкози. Сахніл добре переноситься хворими, не викликає побічних ефектів.

References

  1. Twig G, Zucker I, Afek A, Cukierman-Yaffe T, Bendor CD, Derazne E, Lutski M, Shohat T, Mosenzon O, Tzur D, Pinhas-Hamiel O, Tiosano S, Raz I, Gerstein HC, Tirosh A. Adolescent Obesity and Early-Onset Type 2 Diabetes. Diabetes Care. 2020 Jul;43(7):1487-1495. doi: 10.2337/dc19-1988. Epub 2020 Apr 22. PMID: 32321731.
  2. Kumar P, Srivastava S, Mishra PS, Mooss ETK. Prevalence of pre-diabetes/type 2 diabetes among adolescents (10-19 years) and its association with different measures of overweight/obesity in India: a gendered perspective. BMC Endocr Disord. 2021 Jul 7;21(1):146. doi: 10.1186/s12902-021-00802-w. PMID: 34233661; PMCID: PMC8261995.
  3. Gromnatska, N., Lemishko, B., Kulya, O., Pasichna, I., & Beliusova, V. (2022). Screening of metabolic syndrome in children and adolescents. INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), 18(2), 94–99. https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.2.2022.1153
  4. Serbis A, Giapros V, Kotanidou EP, Galli-Tsinopoulou A, Siomou E. Diagnosis, treatment and prevention of type 2 diabetes mellitus in children and adolescents. World J Diabetes. 2021 Apr 15;12(4):344-365. doi: 10.4239/wjd.v12.i4.344. PMID: 33889284; PMCID: PMC8040084.
  5. Kao KT, Sabin MA. Type 2 diabetes mellitus in children and adolescents. Aust Fam Physician. 2016 Jun;45(6):401-6. PMID: 27622231.
  6. Temneanu OR, Trandafir LM, Purcarea MR. Type 2 diabetes mellitus in children and adolescents: a relatively new clinical problem within pediatric practice. J Med Life. 2016 Jul-Sep;9(3):235-239. PMID: 27974926; PMCID: PMC5154306.
  7. Voloshin O, Glubochenko O, Pankiv I, Glubochenko V, Malkovich N. Peculiarities of phytotherapy of diabetes mellitus through the prism of comorbidity and prevention of complications (review of literature). International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2019;15(3):258–267. https://doi.org/10.22141/2224-0721.15.3.2019.172113 (in Ukrainian)
  8. Governa P, Baini G, Borgonetti V, Cettolin G, Giachetti D, Magnano AR, Miraldi E, Biagi M. Phytotherapy in the Management of Diabetes: A Review. Molecules. 2018;23(1):105. doi: 10.3390/molecules23010105. PMID: 29300317; PMCID: PMC6017385.
  9. Farzaei F, Morovati MR, Farjadmand F, Farzaei MH. A Mechanistic Review on Medicinal Plants Used for Diabetes Mellitus in Traditional Persian Medicine. J Evid Based Complementary Altern Med. 2017;22(4):944-955. doi: 10.1177/2156587216686461.
    Di Fabio G, Romanucci V, Zarrelli M, Giordano M, Zarrelli A. C-4 gem-dimethylated oleanes of Gymnema sylvestre and their pharmacological activities. Molecules. 2013;18(12):14892-919. doi:
  10. 10.3390/molecules181214892. PMID: 24304585; PMCID: PMC6269971.
  11. Joseph B, Jini D. Antidiabetic effects of Momordica charantia (bitter melon) and its medicinal potency. Asian Pac J Trop Dis. 2013;3(2):93–102. doi: 10.1016/S2222-1808(13)60052-3. PMCID: PMC4027280.
  12. Singh J, Cumming E, Manoharan G, Kalasz H, Adeghate E. Medicinal chemistry of the anti-diabetic effects of momordica charantia: active constituents and modes of actions. Open Med Chem J. 2011;5(Suppl 2):70-7. doi: 10.2174/1874104501105010070.
  13. Cole TJ, Bellizzi MC, Flegal KM, Dietz WH. Establishing a standard definition for child overweight and obesity worldwide: international survey. BMJ. 2000 May 6;320(7244):1240-3. doi: 10.1136/bmj.320.7244.1240. PMID: 10797032; PMCID: PMC27365.
  14. Baoyi Shao, Saiying Hou, Yuenyan Chan, Changchun Shao, Lixing Lao. Remission of new-onset type 2 diabetes mellitus in an adolescent using an integrative medicine approach: A case report. Journal of Integrative Medicine. 2021;19(1):85-88. https://doi.org/10.1016/j.joim.2020.10.005.
  15. Bonora E. Postprandial peaks as a risk factor for cardiovascular disease: epidemiological perspectives. Int J Clin Pract Suppl. 2002;(129):5-11. PMID: 12166607.
  16. Pravin Shende, Roma Narvenker. Herbal nanotherapy: A new paradigm over conventional obesity treatment. Journal of Drug Delivery Science and Technology. 2021;61:102291. https://doi.org/10.1016/j.jddst.2020.102291.
  17. Паньків В.І. Особливості менеджменту предіабету у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням. International Journal of Endokrinology. УДК 615.322:616.379-008.64-08-06-084.